Весняні канікули 2016 - програма «Захисник»

Хочеться подякувати організаторам табору, всім інструкторам. Мій син повернувся з табору "Лісова варта" 3 зміна більш впевненішим в собі, дорослішим, виваженим і трохи втомленим. Це дуже гарна школа для всіх дітей, особливо перехідного віку, коли вже не маленький хлопчик, але і не чоловік. Діти були весь час зайняті ( і це не так легко, як може здатися, придумати різні завдання, стимулювати), проходили школу мужності. Вдома такому ми б з чоловіком не навчили. Мій син вже не так сидить у комп'ютері, став рідше заглядати в телефон, почав краще спілкуватися, раніше йому важко вдавалося висловити свою думку, плутався в словах- зараз значно краще, не знаю що саме подіяло, але низький вам уклін. Готуємося на осінні канікули знову до вас.
Хочеться побажати вам успіхів і розвитку. Ви дійсно допомагаєте робити наших дітей кращими. Особисто мені захотілося стати маленькою дівчинкою, щоб потрапити в такий табір

Син вже втретє відвідав табір. Сьогодні вранці повернувся, веселий, відпочивший - а найголовніше - з новими знаннями та навичками. І це дуже добре. Хочеться висловити щиру подяку всій команді викладачів та інструкторів за їх працю. Це робота справжніх професоналів. Певен, ми ще не раз приймемо участь у програмах табору.
З повагою,
Сергій Іванцов

Моему сыну 13 лет. Постоянные споры "Почему я", "Ничего не хочу", "зачем это делать" и т.д. его друзья по жизни. Такой себе образ "Возмущалкина". Отсутствие инициативы в помощи( не попросишь - не сделает), отсутствие понимания зачем утром мыть голову/чистить зубы, зачем заправлять кровать, если вечером все равно расстилать и т.д.
При выборе лагеря руководствовался задачей по разъяснению ребенку принципов мужской жизни, что такое быть лидером, нести ответственность за других, мужским догмам, навыкам самостоятельно (без подсказок) принимать решения и нести за них ответственность, жестко установленному распорядку дня (зарядка, заправленние своей кровати, утренний/вечерний туалет), а главное, что бы ребенок понял, что во взрослой жизни с ним никто сюсюкаться не будет.
Первое впечатление ребенка - недовольство. Много обязанностей, задач, ответственности за других. Он был один из старших, и ему приходилось догребать за младшими их недостатки. Выслушивать нытье, недовольство. Приехал в шоке, от того, как со стороны выглядят нытики и те кого мамы "целуют в попку" и разрешают "держаться за сисю", если очень хочется поплакать. Сказал, что однозначно не хочет быть таким, и будет менятся в своих взглядах и пониманиях правил жизни.

Мои выводы = я доволен, едем на другую программу.

В качестве рекомендаций: Предложил бы не делать разрыв в возрасте более чем в 3 года. Возможно ввести отряды. Для старших больше упора на физических упражнениях. Возможно, назначать старшего ответственным за младшие группы (наставничество) со своими критериями оценки их работы. (например проконтролировать, как "малыши" застилают постель, чистят зубы, доверить провести для них зарядку, назначить командиром взвода и т.д.)